4 березня – 75 років з дня народження Володимира Івасюка
Ти твориш небесні симфонії,
Вони руйнують державу.
Ти творив музу,
Вони творили голод і Сибір.
Ти шукав правди,
Вони шукали правди у брехні.
Ти шукав дороги до Бога,
Вони шукали шлях до сатани.
Тобі вічна пам’ять!
Їм вічне прокляття!
Матір Україна тебе заколише
Невмирущою піснею твоєю.
4 березня 1949 року народився один із основоположників української естради Володимир Івасюк. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Професійний лікар, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, виконавець пісень, живописець.
▪ Йому доля подарувала лише 30 років, але за цей короткий час він виконав свою місію: використавши талант і потенціал, зробив українську пісню модною у всьому світі. Феномен Володимира Івасюка у тому, що його пісні до сьогодні звучать, вони популярні, їх знає молодь, а сучасні виконавці їх переспівують.
▪ Він уперто відмовлявся писати російською. У двадцять один рік створив «Червону руту», яка зробила його суперзіркою, а згодом стала назвою музичного фільму, кількох фестивалів і саундтреком до кохань мільйонів. «Ті, чия юність припала на другу половину шістдесятих років, – згадує співак Василь Зінкевич, – добре пам’ятають, як весняним вихором, стрімким птахом вилетіла в широкий світ пісня Володимира Івасюка «Червона рута».
▪ Поки ота Івасюкова «Червона рута» звучала від Львова до Владивостока, радянська влада зціпивши зуби мовчала. Але коли пісня, вирвавшись із комуністичної павутини, зазвучала у польському Сопоті, здобувши перемогу, того вже Івасюкові не пробачили. Його було катовано й підступно вбито, інсценізувавши самогубство.
В терновому вінку мелодій
Навіщо йдеш у небеса?
На кого кидаєш, на кого,
Весняний наш пісенний сад?
Поховали композитора у Львові на Личаківському кладовищі. Дорога від помешкання Володимира Івасюка до місця поховання була встелена живими квітами. Похорон перетворився у масову акцію. Домовину з тілом композитора друзі несли на раменах від будинку до могили. Уздовж дороги стояли люди, тримаючись за руки.
Заплаче мати в дикій тузі,
І сивим левом стане Львів.
На кого кидаєш ти друзів
І ворогів, і ворогів?
▪ Попрощатись із композитором приїхали люди не лише зі Львівщини, але й всієї України. То була перша непокора владі. Своєрідний протест, виражений приходом на похорон.
Ти був шаленим і відвертим,
З блакиттю чистою в очах.
Без тебе всі роялі мертві,
Без тебе всі скрипки мовчать…
▪ У 2009 році президент України Віктор Ющенко посмертно присвоїв Володимиру Івасюку звання «Герой України».
Як важко, брате мій, без тебе
Вкраїнську пісню колисать.
Не зорі падають із неба,
Зірки ідуть у небеса… (Юрій Рибчинський)
